21) позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду
Учасники бойових дій мають право на позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. Це передбачено пунктом 21 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Повна назва пільги відповідно пункту 21 звучить так:
"Позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством".
Що означає ця пільга
Ця пільга не означає автоматичне призначення доглядальника або автоматичне безоплатне поселення до закладу догляду.
Вона означає, що якщо учасник бойових дій потребує соціальної послуги з догляду, його звернення має розглядатися позачергово серед інших осіб, які також претендують на таку послугу.
До соціальних послуг з догляду можуть належати, зокрема:
- догляд вдома – допомога у самообслуговуванні, пересуванні, купівлі та доставці продуктів, ліків, оплаті комунальних послуг, виклику лікаря, підтримка в побуті;
- денний догляд – перебування у закладі протягом дня, харчування, допомога у самообслуговуванні, спостереження за станом здоров’я, організація денної зайнятості;
- стаціонарний догляд – проживання у закладі з харчуванням, побутовим доглядом, допомогою у самообслуговуванні та організацією необхідної підтримки.
Хто може скористатися
Скористатися пільгою може учасник бойових дій, який:
- має посвідчення УБД;
- фактично потребує догляду через стан здоров’я, інвалідність, втрату здатності до самообслуговування або інші складні життєві обставини;
- звернувся за наданням соціальної послуги до уповноваженого органу.
Важливо: сам статус УБД дає право на позачерговість, але потреба у самій послузі визначається після оцінювання потреб особи. Оцінювання проводять фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник або соціальний менеджер.
Куди звертатися
Звертатися потрібно за місцем проживання або перебування:
- до управління / відділу соціального захисту населення у громаді;
- до Центру надання адміністративних послуг;
- до центру надання соціальних послуг або територіального центру соціального обслуговування, якщо такий працює у громаді;
- до фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб – він може допомогти зорієнтуватися, куди подати заяву.
Заява про надання соціальних послуг подається у письмовій або електронній формі. Під час воєнного стану, якщо частини документів немає, рішення може прийматися без їх подання, але документи потрібно буде підтвердити пізніше.
Що бажано підготувати
Для звернення зазвичай потрібні:
- паспорт;
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- посвідчення учасника бойових дій;
- медичні документи, які підтверджують потребу в догляді;
- документи про інвалідність або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи – якщо є;
- інші документи, які попросить орган соцзахисту залежно від ситуації.
У заяві варто прямо зазначити:
«Прошу врахувати моє право як учасника бойових дій на позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду, відповідно до пункту 21 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”».
Як приймається рішення
Після звернення орган соціального захисту організовує оцінювання потреб людини. За загальним правилом рішення про надання або відмову у наданні соціальних послуг приймається протягом 10 робочих днів після отримання заяви та необхідної інформації. У рішенні має бути зазначено, чи буде надана послуга, який саме надавач її надаватиме, або чому відмовлено.
Чи буде послуга безоплатною
Не завжди.
Соціальні послуги можуть надаватися:
- за рахунок бюджетних коштів;
- з частковою оплатою залежно від доходу;
- за рахунок самої особи або третіх осіб.
Тому учаснику бойових дій потрібно окремо уточнювати в органі соцзахисту, чи буде конкретна послуга безоплатною саме в його випадку.
Якщо заклад не може надати послугу
Закон передбачає, що у разі неможливості такого обслуговування закладами соціального захисту мають відшкодовуватися витрати, пов’язані з доглядом за ветераном війни, у порядку і розмірах, встановлених законодавством.
На практиці це питання працює не як окрема автоматична «ветеранська виплата», а через загальні механізми компенсації особам, які здійснюють догляд. Наприклад, компенсація може призначатися фізичній особі, яка доглядає за людиною на непрофесійній або професійній основі, але лише за умов, визначених постановами Кабінету Міністрів України.
Важливо знати
Ця пільга реально може допомогти, якщо у громаді є відповідна соціальна послуга і надавач. Але вона не гарантує, що послугу нададуть одразу, якщо в громаді немає вільних місць, працівників або потрібного закладу.
У такому випадку варто вимагати письмову відповідь: чи є така послуга в громаді, коли її можуть надати, чи можливе направлення до іншого надавача, або чи є підстави для компенсації витрат на догляд.
Нормативна база
- Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – стаття 12, пункт 21.
- Закон України «Про соціальні послуги».
- Постанова Кабінету Міністрів України № 587 від 01.06.2020 «Про організацію надання соціальних послуг».
- Наказ Мінсоцполітики № 429 від 23.06.2020 «Про затвердження Класифікатора соціальних послуг».
- Постанова Кабінету Міністрів України № 859 від 23.09.2020 – компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
- Постанова Кабінету Міністрів України № 1040 від 06.10.2021 – компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.